Лукошко пригод

Одна з найбільш затребуваних методик у розвитку дитини є система Монтессорі, в якій одночасно для дітей є серйозна робота, захоплююча гра, самопізнання, дисципліна, посидючість і свобода.

Свою педагогічну систему сама Марія Монтессорі називала системою саморозвитку дитини у дидактично підготовленому середовищі. Звучить складно, проте насправді, все набагато простіше. Ми працюємо за системою Монтессорі з дітьми віком від 1 до 6 років.

Методика Монтессорі – це унікальна авторська система саморозвитку та самовиховання малюків. Ключова увага тут звернена на розвиток дрібної моторики, почуттів (зір, слух, смак, нюх, дотик), а також виховання самостійності в дитині.

Єдині програми та вимоги тут відсутні, для кожної дитини передбачений індивідуальний темп. Кожен малюк вільний займатися тим, чим йому подобається. Таким чином, він «змагається» сам із собою, набуваючи впевненості в собі, а також повністю засвоюючи матеріал.

Ключовий принцип у педагогіці Марії Монтессорі – “Допоможи мені зробити це самому”. Тобто педагог спостерігає, чим цікавиться малюк і забезпечує йому відповідне середовище для занять, вчить дитину нею користуватися.

Вихователь допомагає малюкові розкривати здібності, закладені у ньому природою, і навіть проходити свій шлях розвитку. Ця система допомагає дітям стати допитливими, відкритими для отримувати нові знання та навички. Вони виростають незалежними, вільними, вміють знаходити у суспільстві своє місце.

Давайте розберемося в чому полягає саморозвиток. Ось, наприклад, прийшла дитина до дитячого садочка, увійшла до ігрової кімнати, підійшла до полиці з іграшками і задумливо стоїть і дивиться на неї.

Як Ви діятимете? Напевно, поспішіть до нього, щоб зайняти його чимось.

А монтесорі-педагог зробить інакше. Він зачекає, поки дитина сама вибере, чим вона займатиметься, і якщо побачить, що малюк не знає, як треба грати, то підійде та покаже їй, що можна робити з цими предметами. Вихователь тільки покаже чи пояснить, але не діятиме замість дитини, бо монтесорі-педагоги дотримуються принципу: «Допоможи мені зробити це самому!»

Таким чином, система Монтессорі стимулює у дитині прагнення до розвитку закладеного в ньому потенціалу, до самонавчання та самовиховання. На плечі педагога у разі лягає обов’язок організовувати діяльність дітей, пропонуючи  свою допомогу рівно тією мірою, яка необхідна, щоб проявити в дитини зацікавленість.

Може скластися враження, що роль педагога в даній методиці незначна, але це лише на перший погляд. Педагог повинен мати мудрість, природне чуття, досвід, щоб перейнятися системою.

Основним завданням у системі Монтессорі є допомога дитині у збиранні інформації, аналізі та систематизації власних знань. Тобто, свої власні знання про світ дорослі не передають.

Педагог повинен уважно спостерігати за діями малюків, виявляти їх інтереси, схильності, надавати завдання різного ступеня складності з тим дидактичним матеріалом, який вибере дитина. При цьому дорослий має бути з вихованцем на одному рівні – тобто сидіти на підлозі поруч із ним.

Така творча активність дозволяє дітям робити великі відкриття. Завдання дорослого – не заважати цим відкриттям, оскільки навіть невелике зауваження може спантеличити малюка і перешкодити його подальшому руху в потрібному напрямку.