Однією з найбільш потрібних методик у розвитку дитини є система Монтессорі, в якій одночасно для дітей присутня серйозна робота, захоплююча гра, самопізнання, дисципліна, посидючість і свобода.

Свою педагогічну систему сама Марія Монтессорі називала системою саморозвитку дитини у дидактично підготовленому середовищі. Звучить складно, проте насправді все набагато простіше. Ми працюємо за системою Монтессорі з дітьми віком від 1 до 6 років.

Методика Монтессорі – це унікальна авторська система саморозвитку та самовиховання малюків. Ключова увага тут звернена на розвиток дрібної моторики, почуттів (зір, слух, смак, нюх, дотик), а також виховання самостійності в дитині.

Єдині програми та вимоги тут відсутні, для кожної дитини передбачено індивідуальний темп. Кожен малюк вільний займатися тим, чим йому подобається. Таким чином, він «змагається» сам із собою, набуваючи впевненості в собі, а також повністю засвоюючи матеріал.

Ключовий принцип у педагогіці Монтессорі – “Допоможи мені зробити це самому”. Тобто педагог спостерігає, чим цікавиться малюк і забезпечує йому відповідне середовище для занять, вчить дитину нею користуватися.

Дорослий допомагає малюкові розкривати здібності, закладені у ньому природою, і навіть проходити свій шлях розвитку. Ця система допомагає дітям стати допитливими, відкритими для отримання нових знань та навичок. Вони виростають незалежними, вільними, вміють знаходити у суспільстві своє місце.

Давайте розберемося в чому полягає саморозвиток. Ось, наприклад, прийшла дитина до дитячого садка, увійшла до ігрової кімнати, підійшла до полиці з іграшками і задумливо стоїть і дивиться на неї.

Як Ви діятимете? Напевно, поспішіть до нього, щоб зайняти його чимось.

А монтесорі-педагог надійде інакше. Він зачекає, поки дитина сама вибере, чим вона займатиметься, і якщо побачить, що малюк не знає, як треба грати, то підійде та покаже їй, що можна робити з цими предметами. Дорослий тільки покаже чи пояснить, але не діятиме замість дитини, бо монтесорі-педагоги дотримуються принципу: «Допоможи мені зробити це самому!»

Таким чином, система Монтессорі стимулює у дитині прагнення до розвитку закладеного в ньому потенціалу, до самонавчання та самовиховання. На плечі педагога у разі лягає обов’язок організовувати діяльність дітей, пропонуючи у своїй допомогу рівно тією мірою, яка необхідна прояви в дитини зацікавленості.

Може скластися враження, що роль педагога в даній методиці незначна, але це лише на перший погляд. Педагог повинен мати мудрість, природне чуття, досвід, щоб перейнятися системою.

Основним завданням у системі Монтессорі є допомога дитині у збиранні інформації, аналізі та систематизації власних знань. Тобто, свої власні знання про світ дорослі не передають.

Педагог повинен уважно спостерігати за діями малюків, виявляти їх інтереси, схильності, надавати завдання різного ступеня складності з тим дидактичним матеріалом, який вибере дитина. При цьому дорослий має бути з вихованцем на одному рівні – тобто сидіти на підлозі поруч із ним.

Така творча активність дозволяє дітям робити великі відкриття. Завдання дорослого – не заважати цим відкриттям, оскільки навіть невелике зауваження може спантеличити малюка і перешкодити його подальшому руху в потрібному напрямку.